Рубрика "Слово дня"
АНОМА́ЛІЯ, ї, жін.
Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність,
ненормальність.
Тема1 " Лексикологія"
Урок1 .Українська мова в житті українців
СУ́МІШ, і, жін.
1. Сукупність предметів різного виду, сорту. На чорноземних ґрунтах найбільш продуктивними є суміші однорічних злакових трав з ярою викою (Колгоспник України, 3, 1956, 19); В зелених кормах, особливо в злаково-бобових сумішах, є всі можливі компоненти, потрібні для росту і розвитку молодого організму тварин (Хлібороб України, 4, 1965, 27); То тут, то там влаштовували [артилеристи] проби батарей, і тоді важко гехкали багатодюймові гармати і далеко на обрії.. здіймалась високо вгору буро-чорна суміш із вогню, багнюки та диму (Олесь Гончар, II, 1959, 389);
// перен. Поєднання чого-небудь різного, різноманітного. Яка тут [у юрмі школярів] суміш лиць, і бесід, і убрань, І вдач (Іван Франко, XIII, 1954, 87); Ольга Аркадіївна.. зустріла дочку емоційною сумішшю сліз і радості (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 39).
У суміші з чим — разом, спільно з чим-небудь. Досвід показував, що найдоцільніше — вирощувати кукурудзу в суміші з багатими на білки бобами (Знання та праця, 9, 1965, 3); Хто не вдихав того морського духу, Вільготного і гострого, як сіль, У суміші із запахом смоли..! (Максим Рильський, III, 1961, 111).
2. Продукт механічного поєднання, змішання різних речовин, елементів. Існують такі хімічні суміші, які мають властивість самозайматися (Олесь Донченко, V, 1957, 389); Дросель був відрегульований, в мотор надходила хороша суміш (Олександр Ільченко, Звич. хлопці, 1947, 103); Кормові суміші.
▲ Пальна (горюча) суміш — горючі гази або пара рідкого палива з повітрям, які запалюються в двигунах внутрішнього згоряння. Горюча суміш в циліндрі двигуна попередньо стискується і запалюється електричною іскрою (Павло Автомонов, 1957, 19); Робоча суміш — паливо, повітря й залишкові гази в двигуні внутрішнього згоряння. Двигуни комбайнів працюють за чотиритактним циклом, і запалювання робочої суміші відбувається від електричної іскри (Зернові комбайни, 1957, 150).
ОЗДО́БА, и, жін.
1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Леся Українка, I, 1951, 97); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Вигідні й зручні меблі, раціональні і з смаком дібрані оздоби на стінах (Юрій Смолич, I, 1958, 62); * Образно. У лісі Левко притримує коні, але і від їхньої ходи чутливі дерева обтрушують крихку сріблясту оздобу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 76);
// перев. мн. Ювелірні вироби. Видобула [Софія] всі свої оздоби, які зостались їй від колишніх розкошів, вибрала з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Леся Українка, III, 1952, 540); Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 91); Жони, які стояли позад княгині, одягнені були простіше, але достойно, на них не було пишних золотих чи срібних оздоб (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148);
// рідко. Убрання, шати, наряд. Раби з кокардою на лобі! Лакеї в золотій оздобі... (Тарас Шевченко, II, 1963, 352);
// Будь-яке художнє оформлення чого-небудь (архітектурні прикраси, розпис, різьба, вишивка і т. ін.). Українські й російські селяни-у мільці збудували поміщикові диво-замок з гостроверхими вежами й хитромудрими оздобами (Наука і життя, 4, 1966, 40).
2. чого, перен. Той (те), хто (що) є гордістю, окрасою чого-небудь. Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього, як на головну оздобу закладу (Іван Франко, III, 1950, 29); Критик [І. Франко] переконаний в тому, що ім'я Щедріна назавжди залишиться однією з найблискучіших оздоб російської літератури і що вплив його за межами Росії буде все більше ширитись (Радянське літературознавство, 3, 1957, 43).
3. Дія за значенням оздобити, оздоблювати і оздобляти. [Жура:] Вона допомагала йому будувати [собор] і сама зробила багато чудових статуй для оздоби стін (Іван Кочерга, II, 1956, 98); Багатовікові традиції та досвід поколінь дозволили майстрам [Гуцульщини] виробити багато способів художньої оздоби шкіряних виробів (Народна творчість та етнографія, 12, 1966, 66).
Немає коментарів:
Дописати коментар